В 1607 році Джон Сміт заснував першу колонію у Віргінії. І вже на початку XVII століття європейці почали переселятися до Північної Америки. На початку переселенців була дуже невелика кількість, проте після трьох сторіч їх сталі мільйони. Люди виїжджали сподіваючись на нову, багату, вільну, повну цікавих подій і пригод життя. Він створили абсолютно нове суспільство зі своїми законами, життєвими принципами, зі своєю економічною структурою, зі своєю державністю. До Америки люди виїжджали з різних причин: хтось сподівався швидко розбагатіти, хтось ховався від переслідувань караючої руки закону, хтось хотів знайти політичну свободу, а хтось хотів позбавитися від релігійних переслідувань і знайти свободу віросповідання. Причин була множина. Люди приїжджали до Америки з різних країн Европи. Але більшість колоністів були вихідцями з Англії. Коли в Англії почала розвиватися економічна криза (1620-1635 років) і багато англійців стали безробітними, сходило нанівець виробництво сукна із-за браку сировини, урожаї гинули або не встигали визрівати, люди залишали країну, сподіваючись на краще життя. Америка здавалася їм казковою, повною багатств і нових можливостей країною. Тому саме англійська мова стала основною мовою спілкування в тоді величезній країні, що ще зароджується. На початковому етапі американська англійська мова мало чим відрізнялася від британської. Англійські колоністи прибували з різних областей Великобританії, і мова груп людей з різних регіонів відрізнялася як по вимові окремих слів, так і вживанню лексичних оборотів. Не було одноманітності і норм і в письмовій мові. Йшли роки, проходили сторіччя, і емігранти, що приїжджають пізніше, вносили свої зміни до лексики, фонетики і граматики мови – впродовж XVIII-XX сторіч їх рідна мова змінювалася. Свій внесок у формування мови внесли і інші мовні групи людей, що приїхали жити і працювати до Америки з країн Европи. Це були іспанці і італійці, скандінави і німці, французи і росіяни. Але вплив інших мов на формування американського англійського не було дуже сильним, і воно відбилося тільки в лексиці мови. При розвитку американської англійської мови був закладений основний принцип – спрощення мови. Звичайні, прості люди, що залишили все минуле позаду, відправлялися до Америки в надії відшукати щастя. І їм був потрібний простою і доступний спосіб спілкування, який об'єднував би всі національності. На сьогоднішній день англійська мова, на якій розмовляють американці, не така різноманітна, як за часів утворення Сполучених Штатів Америки. Американська англійська мова чітко регламентована і є основною мовою спілкування і носить статус державної мови. Величезний внесок у формування американського англійського вніс Ной Вебстер (народився в 1758 році, помер в 1843 році). Він був "отцем-засновником" мови. Він розробив більшість американських норм фонетики, орфографії і лексики мови, прийнятих сьогодні. У 1828 році побачив мир "Американський словник англійської мови", автором якої був Ной Вебстер. Словник складався з двох томів, загальна кількість статей в нім була 70 000. Згодом словник Вебстера перевидавався двічі (1934 рік – друге видання, 1961 рік – третє видання). У своєму словнику Ной Вебстер ввів терміни "президентський", "паблісіті", "сленг", "електрик", "ві ськи" і багато інших. Американська лексикографія ввела нові граматичні правила, що відрізняються від правил написання слів в британській англійській мові. Так, наприклад, замість закінчення -our ("honour", "labour", "favour", "colour") в британському англійському з'явилося закінчення -or ("honor", "labor", "favor", "color"), замість -re ("litre", "theatre") – -er ("liter", "theater"), замість –ce (licence) – -se (license), замість -s- (organization) – -z- (organization), замість -ll- (cancelling) – -l- (canceling). Також в американському англійському відсутні закінчення -me і –ue ( "monologue" – "monolog", "programme" – "program"). Завдяки Вебстеру в американській мові з'явилися технічні терміни. На відміну від росіян, американці дуже часто користуються словником своєї мови. Найбільш популярним стало друге видання словника Вебстера ("Dictionary of the englisch language"), яке включає 600 000 статей на 3 400 сторінках. З 1898 року словник публікується в скороченому варіанті і називається "Університетський словник Мірріам-Вебстера". Ним, якраз і користуються американці. Осенью 2006 року було випущено нове, одинадцяте, видання міні-словника, що містить нові слова, які з'явилися в лексиці американців за останні декілька років (to google, bling, biodiesel і множина-множина інших). Ной Вебстер перший словник опублікував майже два століття назад. Він містив слова, яких не було ні в одному словнику, випущеному у Великобританії. Своєю метою при створенні словника він позначив створення такої книги, яка відображала б мову молодою тоді ще нації. Американський мовознавець Ной Вебстер вніс неоцінимий внесок не тільки у формування американської англійської мови, але і в культуру американської нації, оскільки до цього ні у однієї нації не було такої єдності мови, як у американців. Американська англійська мова набагато легше для сприйняття, чим британський англійський. Він формувався на основі мов народів країн Европи. Люди, що рахують цю мову рідним, відносяться до нації нового покоління, у якої немає єдиної національності і одного і того ж культурного коріння. Сьогодні американський англійський – самий, мабуть, поширена мова на земній кулі. Він є основною мовою спілкування в Північній і Південній Америці, в країнах Центральної Америки і в Канаді. Американський англійський став мовою найбільшого міжнаціонального бізнесу. На нім спілкуються 80% людей в світі. І не дивлячись на те, що виникає багато суперечок на рахунок того, який же все-таки мова "правильна": британський або американський, обидва вони, безумовно, мають право існувати.
Клуб Носіїв Мови
|
|
